ІННОВАЦІЙНИЙ ДОСВІД КПГМЛ
В умовах практичної реалізації завдань оновлення змісту професійно-технічної освіти важливого значення набуває організація системної роботи з підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників, впровадження в навчально-виховний процес сучасних інноваційних технологій. Практика показує, що джерела саморозвитку навчального закладу знаходяться у творчості педагогів, їх професійній майстерності, усвідомленні ними тих завдань, які стоять перед освітянськими закладами. Одним із найважливіших чинників, який стимулює зростання професійної майстерності педагогів, допомагає народженню власного педагогічного почерку, розвитку творчості в педагогічному колективі, прискорює формування передового досвіду в необхідному для навчального закладу напрямі є цілеспрямована робота над єдиною методичною проблемою. Проблемою, яка координує всю методичну роботу нашого ліцею, забезпечує єдність її цілей, завдань і напрямків, створює систему методичної допомоги. Проблема надзвичайно актуальна, адже людство постійно перебуває в стані змін. Здатність сприймати зміни і творити їх – це найважливіша характеристика способу життя людини в ХХІ столітті. Маємо готувати людину, здатну до прийняття й створення змін, аби вона відчула, зрозуміла, сприйняла і сприяла отій інноваційності, оскільки нова ситуація в суспільстві диктує нові завдання. Головна мета Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття) – це "забезпечення можливостей самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації, розвиток творчих здібностей дитини". Це ставить принципово нові вимоги до педагога, оскільки тільки його творча особистість здатна до оновлення сучасної освіти. Проблема, яка вибрана колективом, не тільки актуальна, але й перспективна, вона працює на майбутнє й відповідає вимогам наступності. Водночас вона непроста. Природно, що не можна одночасно відійти від стереотипів на рівні кожного педагога й запрацювати по-новому. Але те, що інноваційність повинна взагалі стати визначальним аспектом розвитку навчального закладу, аксіома. Робота над єдиною методичною проблемою стала своєрідним дороговказом для педагогічних працівників ліцею. Вибір методичної проблеми обумовив діагностичний етап, в якому можна визначити наступне: - дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного педагога (шляхом відвідування уроків, позакласних заходів дирекцією ліцею, методичним активом з їх наступним аналізом); - вивчення рівня навчальних досягнень учнів, їх вихованості, розвитку; - анкетування, діагностування педагогічних працівників з метою встановлення рівня професійної кваліфікації; - складання карти діагностики педагогічної діяльності, систематизація досягнень і утруднень педагогів; - виявлення шляхом аналізу карти діагностики педагогічної діяльності та педагогічних спостережень за діяльністю колективу єдиної методичної проблеми, обгрунтування її актуальності для педагогічного колективу. Єдина методична проблема була обговорена і затверджена педагогічною радою ліцею. На засіданні методичної ради ми створили ініціативну групу (голови методичних комісій) з метою визначення головних дидактичних та педагогічних завдань в роботі над новою науково-методичною проблемою.
Визначені наступні завдання:
· формування інтелектуально-пізнавальних здібностей учнів;
· розвиток творчої активності учнів на уроках теоретичного та виробничого навчання;
· забезпечення й стимулювання саморозвитку й самореалізації особистості;
системне впровадження в педагогічну практику інноваційних технологій, які забезпечують особистісно-зорієнтований підхід до учнів.
· технології проектів;
· технології критичного мислення;
· інформаційних технологій;
Робота над методичною проблемою не обмежується одним роком. Наш колектив передбачає роботу над даною методичною проблемою протягом пяти років, що потребувало перспективного планування роботи з педагогічними працівниками на період її опрацювання. Пять років – це пять етапів.
І етап
Домогтися розуміння кожним педагогічним працівником необхідності впровадження інновацій, мети їх впровадження. Збагачення педагогічних працівників училища знаннями теоретичних і практичних досягнень методичної науки, передового педагогічного досвіду з питань підвищення якості інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів шляхом запровадження інноваційних технологій. Ознайомлення педагогічних працівників з аспектами роботи щодо реалізації проблеми.
ІІ етап
Вибір педагогічних працівників з числа найініціативніших для організації дослідницької роботи, створення ініціативних груп.
Орієнтація дидактичного забезпечення на уможливлення застосування інноваційних технологій.
ІІІ етап
Вдосконалення навчально-методичної бази предметів і професій в контексті впровадження інноваційних технологій.
Створення колективу однодумців.
Аналіз ефективності роботи над єдиною науково-методичною проблемою та її коректування на науковій основі.
ІV етап
Оприлюднення позитивного досвіду, його презентація в майстер-класах, творчих звітах, конференціях.
Підготовка матеріалів до друку, їх оформлення.
В процесі роботи над проблемою кожен педагогічний працівник має можливість підвищити фаховий рівень, збагатити свої знання з діалектики та принципів розвитку української національної школи, на практиці апробувати нові педагогічні технології, доповнити їх власними педагогічними знахідками, що забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості. В системі науково-методичної роботи найбільш наближеною до педагогічного працівника ланкою є методичні комісії – основні масові методичні підрозділи, найбільш мобільні й динамічні за реалізацією поставлених завдань. Вони об'єднують педагогів за інтересами й створюють оптимальні умови для професійного й методичного зростання кожного педагогічного працівника, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а в кінцевому результаті – на вдосконалення навчально-виховного процесу, якості підготовки кваліфікованих робітників. В контексті методичної проблеми вибрані проблеми всіх методичних комісій, які працюють в ліцеї. Обґрунтувавши вибір проблеми, довівши її актуальність, спланувавши роботу в контексті проблеми кожної методкомісії, кожного члена педагогічного колективу, в ліцеї проводиться велика робота щодо формування інтересу до даної проблеми, психологічної готовності працювати над впровадженням інновацій. У розвитку творчих здібностей викладачів, майстрів виробничого навчання, крім роботи в методичних комісіях, є значні резерви, одним з яких є використання нетрадиційних форм методичної роботи. Такі форми роботи використовуються у нас в рамках роботи шкіл підвищення педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання, які традиційно діють в ліцеї. Заняття в школах проходять у вигляді "годин відвертості", "педагогічних аукціонів", "педагогічних усних журналів", зустрічей "У педагогічній вітальні", банків методичних ідей, дискусій, педагогічних турнірів. На заняттях цих шкіл проводиться апробація інноваційних методик, обмін передовим педагогічним досвідом, їх мета - запалити в кожному іскру творчості. Діє правило творення позитивного іміджу, згідно з яким кожен педагог є творчою, розумною, високоморальною особистістю, а завдання методичної служби – створити умови для реалізації цих якостей.