І С Т О Р І Я Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею
Соціальні зміни в українському суспільстві, утвердження нової філософії освіти обумовили істотні зміни у структурі закладів ПТО, призвів до створення закладів нового плану, які на практиці реалізують інноваційні освітні ідеї та сміливо впроваджують їх у життя. Одним з таких закладів є Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей м. Кривого Рогу в якому сконцентровані найбільші в Україні гірничі, гірничо-збагачувальні та металургійні підприємства. Історія Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею багата на визначні події та добрі справи. В цьому році він відзначає своє 67-річчя. Багато це чи мало? В зв’язку з швидким ростом промислових потужностей, збільшення державних планів на всі види продукції, що випускається і автоматизації виробничого процесу, в народному господарстві необхідне було планове поповнення всіх видів виробництв висококваліфікованими робітниками. Ця проблема була вирішена.
Наказ Президії Верховної Ради СРСР від 2 жовтня 1940 року „Про створення Міністерства „Трудові резерви”
Перед ним стояло завдання створити школи фабрично - заводського навчання (ФЗО) з 6-місячним терміном навчання і ремісничі училища (РУ) з 2-річним терміном навчання. В 1941 році в травні місяці на руднику ім. Кірова була організована школа ФЗН. Школа була розміщена на звисаючому боці родовища, що експлуатувалось рудником ім. Кірова, і була розміщена в двох одноповерхових будинках. Набір учнів проводився на слідуючі спеціальності : прохідники, бурильники, кріпильники, машиністи скреперних установок і шахтні електрослюсарі, тобто спеціальності всі гірничі. Майстрами виробничого навчання в школу наказом рудника ім. Кірова були призначені передові висококваліфіковані робітники незалежно від їх освіти. Та як школа з шестимісячним терміном навчання, то по теоретичним дисциплінам був проведений техмінімум і його проводили самі майстри виробничого навчання, самі учбові програми були складені так, щоб дати учням якомога більше практичних навичок з обраної професії. В липні 1941 року на нашу країну напала фашистська Германія і школа була евакуйована в глибокий тил з усіма робітниками та учнями. В лютому 1944 року місто руди і металу Кривий ріг було звільнено від фашистів. При відступі, за наказом німецького командування, ворогами були виведенні з ладу всі шахтні та інші підприємства міста Кривого Рогу. Для того, щоб відновити зруйновані підприємства , потрібні були кваліфіковані робочі руки. З жовтня 1944 року на руднику ім. Кірова були організовані 2 школи ФЗО . Школа ФЗО № 51 з 3-місячним терміном навчання і школа ФЗО № 45 з 6-місячним терміном навчання. Під школу ФЗО № 45 були виділені 2 будинки: один триповерховий, де розміщувалась сама школа і адміністративна частина та інший одноповерховий, де був гуртожиток для дівчат. Першим директором школи був Хрущ Іван Кузьмич,якому довелося багато зробити для облагодження організованої школи. Наказом Міністерства Управління „Трудові резерви” до школи приймались не лише мешканці Дніпропетровської області, за нашою школою були закріплені ще й Кіровоградська, Черкаська та Волинська області. Для залучення до навчання молоді широко застосовувались засоби масової інформації. В районних і обласних газетах друкувались статті, в яких пояснювалось роль і значення ФЗО для країни. Проводились виступи по радіо , на сільських зборах. Не дивлячись на труднощі з набором, наша школа завжди виконувала план набору. Це були дуже важкі роки, не вистачало спальних місць і були виготовлені дво - і триповерхові ліжка для учнів, важко було з посудом для їжі та для її приготування. При цеху „Ширпотреб” був організований цех, де виготовляли тарілки, виделки, ложки, стакани, посуд для приготування їжі. Цей цех обслуговував всі їдальні рудника. До зарахування учнів до училища майбутні студенти мали пройти пильний медичний огляд тому, що робота в шахті потребувала здорових працівників. Після зарахування учнів старшим майстром формувались групи згідно заявок рудника. В основному це були групи бурильників та прохідників. Літератури для навчання не було, тому учні писали конспекти і по ним готувались до уроків. З теоретичних дисциплін екзаменів не було, проводились заліки. При закінченні всього курсу навчання проводився державний екзамен, на якому були екзаменатори : працівники інженерно - технічного складу рудника та представники вищого управління шкіл ФЗО.
Значна частина випускників школи ФЗО № 45 через певний час стали командирами виробництва, а саме :
1. Ілюхін Кузьма Олексійович - головний маркшейдер шахти ім.Кірова
2. Сищенко Василь Кирилович – начальник дільниці шахти ім.Кірова
3. Лютенко Григорій Дмитрович – начальник дільниці шахти ім.Кірова
4. Федоров Василь Федорович – начальник гірничопідготовчої дільниці
5. Зубенко Ілля Михайлович – головний слюсар по ремонту шахтного транспорту
Другим директором школи ФЗО був Полянський Анатолій В’ячеславович, який був директором лише місяць. Наступним директором був Лисов Аким Федорович. Першим старшим майстром – Галайда Кузьма Дем’янович
ГПШ № 5
В жовтні 1950 року школа ФЗО № 45 була реорганізована в гірничо – промислову школу № 5 з тривалістю навчання 9 місяців. Школа розміщувалась в три та двоповерхових будинках. ГПШ № 5 готувало кваліфікованих робітників не тільки для гірничо - рудної промисловості, а й для будівництва. Школа готувала - прохідників, бурильників, кріпильників, машиністів скреперних установок, машиністів шахтних електровозів та машиністів навантажувальних машин – для гірничої промисловості, і теслярів, опалубщиків, мулярів, мулярів – штукатурів для будівництва. Підготовка спеціалістів гірничо – промислового комплексу велась на базі РУ ім.Кірова, а будівничі спеціальності базувались на комбінаті „Кривбасрудбуд”. У зв’язку з збільшенням строку навчання учбові плани і програми ставали більш поширеними, ускладнювались. Почали пред’являтись більші умови до створення матеріально - технічної бази школи. Велика робота була проведена старшим майстромМихайленком Миколою Михайловичем.
В 1952 році в гуртку технічної творчості створювались макети міні-установок, які наочно показували дію пристрою. Роботи гуртківців виставлялись на виставках технічної творчості в Дніпропетровську. В 1953 році був створений макет цілої шахти „Північна” РУ ім.Кірова. Кожен навчальний день учнів було розписано до хвилини і майстри чітко слідкували за виконанням навчального чи виробничого дня.
В 1957 році з’явилась проблема працевлаштування випускників школи, проте вихід з ситуації був знайдений і проблема була вирішена, випускники школи роз’їхались по п’яти містам двох областей.
Першим директором ГПШ № 5 був Лисов Аким Федорович. Наступним – Михайленко Микола Михайлович, далі Бессонов Георгій Пегасович. Випускники школи стали відомими передовиками виробництва : Беспалько В.С., Бовба М.С., Солодуха А.Я., Медуниця М.О. В гірничо – рудній промисловості рік за роком техніка, яка використовується при добуванні руди, ускладнюється, широко використовується автоматизація окремих виробничих процесів.
Для освоєння такої техніки необхідні висококваліфіковані робітники. Тому тих знань, що одержували учні в Ф30 і ГПШ, було недостатньо. В профосвіті почали формуватися училища з 4- та 3- річними терміном навчання.ГПШ №5першого вересня 1963 року була реорганізована вМіськПТУ № 37 з терміном навчання 4 роки. Ті будівлі, які були придатні для ГПШ, не задовольняли вимогам МіськПТУ і тому першого вересня 1966 року такий училищний комплекс був збудований і функціонує по цей час.
З 1982 року директором ПТУ № 37 став Макаров Віталій Юхимович.
В 1977 та 1979 році училищу присвоєне звання"Краще училище металургів країни”. В 1984 році Міськ ПТУ перейменовано в СПТУ. Неодноразово (1985, 1988)училище нагороджувалипризом ЦК ЛКСМУ та Держпрофосвіти УРСР ім.. Двічі Героя Соціалістичної Праці Г.Я.Горбаня .
1987 році училищу втретє присвоєне звання "Краще училище металургів країни” та нагороджене Перехідним Червоним прапором облуправління ПТУ та Облдержпрофа.
1988 році (лютий місяць) присвоєне звання"Училище високої культури і побуту”. За високі показники в 1988 – 89 н.р училищу присвоєне звання "Краще училище металургів країни”. В 1998 році училище було нагороджене Червоним Прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ЦК ВЛКСМ.
За роки свого існування училище підготувало більше 20-ти тисяч молодих робітників і 3 тисячі іноземних учнів для республік В’єтнаму, Кампучіі, Афганістану, Гвінеї.
З першого липня 2000 року директором ПТУ №37 призначений Касьян Василь Антонович.
ФЗН, ГПШ, ПТУ... і ось колектив кладе цеглину за цеглою у ту будову, в якій ми з вами зараз вчимося, працюємо, живемо.
В листопаді 2002 року училище реорганізоване уКриворізький професійний гірничо - металургійний ліцей згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 01.10.2002 року № 534.
За ці роки змінилося декілька поколінь учнів і частково працівників, але кращі традиції зберігаються, незважаючи на те, що система профтехосвіти переживає зараз некращі часи. Проводиться пошук нових форм і методів навчання та виховання.
Національною доктриною розвитку освіти України, прийнятою на ІІ Всеукраїнському з’їзді педпрацівників, були визначені стратегічні напрямки розвитку освіти у ХХІ столітті. Тому інженерно-педагогічний колектив ліцею працює над оновленням змісту, форм і методів роботи.
Згідно програми розвитку ліцею, а також з урахуванням потреб місцевого ринку праці, протягом минулого року в ліцеї проліцензовані та введені ряд нових інтегрованих професій:
- Оператор комп’ютерного набору.
- Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту електроустаткування. Електрогазозварник. Стропальник.
А взагалі ліцей готує робітників з 18 професій, 11 з яких інтегровані.
Одним з напрямків оновлення змісту профтехосвіти є співпраця з Центром зайнятості по підготовці та перепідготовці кадрів з числа незайнятого населення. Кожен рік в ліцеї кількість слухачів з центру зайнятості зростає.
В ліцеї працює злагоджений, досвідчений, високопрофесійний інженерно-педагогічний колектив, здатний вирішувати складні питання сьогодення.
На ріст якості знань учнів нашого ліцею вплинула інноваційна діяльність педагогів, які надають перевагу таким технологіям і методам навчання та виховання :
- особистісно орієнтованим ;
- розвивальним;
- блочно – модульним ;
Завдяки допомозі народного депутата України В.Гурова в ліцеї відкритий комп’ютерний клас. Також кращі учні нашого ліцею вже четвертий рік отримують щомісячну персональну стипендію народного депутата. Стипендіати мають право на пріоритетне працевлаштування за сприянням народного депутата Гурова В.М.
В ліцеї створюються максимально сприятливі умови для формування духовного, культурного, естетичного розвитку особистості, активізації навчально-пізнавального процесу, посилюється увага до питань національної культури, історії рідного краю, традицій нашого народу. Формується стійка спрямованість учня на подальше вдосконалення професійної майстерності, високої працездатності, підвищення кваліфікаційного розряду майбутнього робітника.
Ліцей – це сходинка для вступу у вищі навчальні заклади, де, до речі, і навчаються деякі кращі наші випускники. Перед нами стоїть завдання не тільки підготувати висококваліфікованого робітника, а й сформувати його суспільно-політичну компетентність, свідомість, ментальність у суспільній сфері, що буде не тільки суб’єктом діяльності в тій чи іншій сфері виробництва, але й усвідомить себе особистістю, адаптованою до здорового способу життя в демократичному суспільстві, громадянином співтовариства, держави, небайдужого до долі України.
Всего: 24
Новых за месяц: 0
Новых за неделю: 0
Новых вчера: 0 
Новых сегодня: 0
Октябрят: 23 
Пионеров: 0 
Помощников: 
Модераторов: 0 
Инквизиторов: 
Замов.админа: 
V.I.P: 
Парней: 15
Девушек: 9