Мета : ознайомити учнів зі створенням профтехосвіти ( 70 років), з історією створення КПГМЛ, презентація бібліотеки навчального закладу та посвячення першокурсників в користувачі бібліотеки.

Обладнання: книжкова виставка : «Профтехосвіті – 70 років», комп’ютер , диски, мультимедіа, ( презентація КПГМЛ, презентація бібліотеки ліцею)

1. Презентація розділу « Історична книга» (історія створення профтехосвіти України, виступ ветерана Мелешко О.С.)

2. Презентація розділу «Довідкова література» (Історія створення навчального закладу, виступ Дроздовської Г.О.)

3. Презентація розділу « Технічна література» (знайомство з професіями ліцею)

4. Посвячення першокурсників у користувачі бібліотеки ліцею.

І ведучий: Дуже добре, коли у людини багато друзів. Поділишся з другом радістю – її стане вдвічі більше, поділишся бідою – її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу. Сьогодні ми поведемо розмову про незвичайного друга, дуже мудрого, який не вміє говорити вголос, але навчає нас розумних наук, розповідає цікаві пригоди, про дива, про навколишній світ – близький і далекий, веде нас до країни знань .Ви знаєте про що йдеться? Правильно – про книгу.

ІІ ведучий Книга… Одне з найдавніших чудес світу, створених людиною і протягом багатьох століть не перестає захоплювати свого творця. Книзі воздавали хвалу поети і письменники, вчені та державні діячі. Книга відображена в мистецтві, створені музеї книги. Любов народу до книги відображено в створених ним легендах, переказах, які передаються з покоління в покоління. В одному зі стародавніх літописів читаємо : « як птаха спішена не може швидко злетіти, так розум гострий, ніколи не знавший книги, - не може домислити до досконалого розуму.» Були часи, коли книгу забороняли, палили на вогнищах… Але, прориваючись через безодню, ламаючи застарілі погляди та ідеї, книга все-таки перемогла, наповнюючи серця людей живою силою пізнання навколишнього світу. Перший учень : « Мій друг» Мій друже й супутнику, книго моя, Завжди на дозвіллі де ти – там і я. Ми добре с тобою проводимо час, Чудова розмова триває у нас. З тобою щляхи пролягають мої, В найдальші віки і внайдальші краї. Ти вірності й дружбі навчаєш мене, Говориш про зле, про смішне і сумне, Про далі небесні, про надра земні – З тобою усе зрозуміло мені. Навчаєш відважним, правдивим рости, Любити природу, свій край берегти, Відмалку тобою я звик дорожить, Без доброї книги мені не прожить.

І ведучий: Запрошуємо вас у подорож . Історичні дослідження довели, що підвалини професійної освіти як організованої системи підготовки кваліфікованих спеціалістів було закладено ще в часи Київської Руси, коли Ярославом Мудрим при Софії Київській (ХІ ст.) була заснована школа перекладачів і переписувачів. Традиції професійної підготовки молоді продовжилися у діяльності ремісничих цехів українського середньовіччя, коли досить розвинутою була система індивідуального учнівства (ХІІ—ХУІІІ ст.ст), у козацькому суспільстві та на Слобожанщині у другій половині ХУ-ХУІІІ ст. У травні 1804 р. у м. Чернігові почала працювати перша (відома нам) реміснича школа. Певних зусиль до розвитку професійної освіти на українських землях, що входили до Російської імперії, на початку ХІХ ст. доклали земства. Земства гостро ставили питання про запровадження в земських школах лекцій і практичних занять із хліборобства, садівництва чи будь-якого ремісництва. Асигнування на професійну освіту за кошторисом на 1901 р. по 5-ти губерніях (Катеринославській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Чернігівській) становили 392,3 тис. крб.

ІІ ведучий: В 1940роц. підготовка робітничих кадрів, підпорядкована різним господарським наркоматам, не допускала перенаправлення робітників, підготовлених для своєї галузі, що гальмувало зростаючі потреби військово-промислового комплексу Радянського Союзу. Указом Президії ВР СРСР від 2 жовтня 1940 р. № 37 була створена державна система трудових резервів, якій були передані у підпорядкування всі ФЗУ. . За 1940-1959 рр. у закладах трудових резервів було підготовлено 2014 тис. робітників різних професій;

І ведучий Система трудових резервів припинила своє існування після прийняття ВР СРСР 24 грудня 1958 р. Закону СРСР „Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти СРСР”. Рада Міністрів УРСР 7 липня 1960 р. затвердила „Положення про Головне управління професійно-технічної освіти при Раді Міністрів УРСР”, в якому були визначені завдання системи ПТО: здійснювати планомірну і організовану підготовку для всіх галузей народного господарства культурних і технічно освічених робітників, працівників сільського господарства. Всі навчальні заклади трудових резервів реорганізувалися в професійно-технічні училища (ПТУ). За 1960-1965 роки мережа ПТУ збільшилася з 624 до 680 училищ. 6 березня 1966 р. Указом Президії ВР УРСР Головне управління професійно-технічної освіти було реорганізовано в Державний комітет Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти. У 1969 р. в УРСР вже діяло 884 ПТУ. Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 3 квітня 1969 р. „Про заходи по дальшому поліпшенню підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти” почалося поступове перетворення існуючих ПТУ з терміном навчання (на базі 8 класів) 1-3 роки у навчальні заклади (на базі 8 кл.) з 3-4-річним терміном підготовки робітників з отриманням повної середньої освіти або середні професійно-технічні училища (СПТУ). У 1981 р. діяло 1013 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). З 1984 р. всі денні ПТНЗ були реорганізовані в СПТУ, до яких зараховувалися учні після 9-го кл. загальноосвітньої школи. У 1984 р. – 1123 ПТНЗ з контингентом 670,0 тис. учнів. У 1985 р. нараховувалося 1196 ПТНЗ (у т.ч. 112 відомчих, які влилися в державну систему професійно-технічної освіти). У 1991 р. – 1278 ПТНЗ;

ІІ ведучий: проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 р. тривають пошуки національного шляху розбудови професійно-технічної освіти, її адаптація до ринкової економіки. У 1998 р. приймається перший в історії України Закон „Про професійно-технічну освіту» ”. Аналіз процесів, що відбувались в державі на той час, дав поштовх до створення професійно-технічних навчальних закладів нового типу. ПТУ поступово стали перетворюватися у багатофункціональні регіональні та галузеві професійні освітні центри Міністерством освіти і науки України наказом від 20 червня 2000 р. затверджене Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти. Станом на 2010 р. професійно-технічна освіта України є потужною системою як за мережею державних професійно-технічних училищ, так і за напрямами. В ПТНЗ існує триступенева професійна освіта. Кожен ступінь навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю та закріплюється присвоєнням випускникам ПТНЗ відповідної кваліфікації. Випускники нижчого ступеня за власним бажанням можуть продовжити навчання на вищому Більш детально про розвиток і становлення профтехосвіти в Україні Ви можете дізнатися із книги «Профтехосвіта України» Слово надається Мелешко Олексію Степановичу, який є випускником ПТУ

І ведучий Друга зупинка в нашій подорожі – це ознайомлення з історією створення нашого навчального закладу. Історія ліцею багата на визначні та добрі справи. Наш навчальний заклад засновано в жовтні 1944 року. ФЗН № 45 , ГПШ № 5, ПТУ № 37 – шляхи реорганізації закладу. ПТУ 37 стало відомим на весь кривий ріг і область. Йому двічі присвоювалось звання « Краще училище гірників та металургів країни» . Нагороджувалось призами ЦК комсомолу, перехідним Червоним прапором. За роки свого існування ліцей підготував понад 15000 молодих спеціалістів і 3000 іноземних учнів для республік В’єтнаму, Кампучії, Афганістану, Гвінеї. Істотні зміни у суспільному житті, освіті призвели до створення у листопаді 2002 року закладу нового типу – Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею. ( фільм про Ліцей) На теперішній час ліцей готує спеціалістів за такими професіями : - Електрогазозварник - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. - Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування - Прохідник, машиніст прохідницького комплексу - Машиніст електровозу, машиніст скреперної лебідки, машиніст навантажувально-доставочної машини - Слюсар з ремонту автомобілів. Одним з найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатись тим, що тебе цікавить, приносить радість – одна з найважливіших умов відчуття життєвої цінності. Не менш важлива обставина – людина повинна робити те, до чого має хист і здібності, таку працю вона виконуватиме залюбки і найкраще. Це принесе користь людині і всьому суспільству. Звичайно, свої таланти і нахили можна успішно виявляти, застосовувати в багатьох професіях а не тільки в одній. Учні нашого ліцею підготували для Вас вірши з професій , які вони обрали. Демонстрація слайдів по професіям

І УЧЕНЬ «Шахтарське серце» Голосні вітри осінні, цитьте! Небо, тихим будь, немов заря! Я почути хочу у Кривбассі, Як пульсує серце шахтаря. Знаю, що воно, поривне й горде Осяває променями світ, Що руди червоної акорди. Чесний і святий шахтарський піт. Як гірник, неговірка порода, Але з нею шахтарі на «ти». І для них найвища нагорода – У труді впокоренні пласти. Мов би сонце, на шматки розбите, Зігріває небуденні дні. Не вгаває під землею битва За земні сподіванки ясні. Не спиння людей бездоння темне, Маяками лампочки горять… Бачу: серце шахтаря вогненне, Наче в Данко - серце шахтаря!

 ІІ УЧЕНЬ «Електрогазозварник» Електрогазозварник - це мужність, це сила. Ним може стати справжня людина. Зоркість в очах, точність в руках. Робота нелегка кожної днини. Все переборе він, все подолає, В роботі сумнівів не має. І якісний суцільний шов виходить - Свою майстерність він усім доводить. Слухняний метал в сильних руках. Сполохи світла, як блискавки сяють, І світиться радість в його очах. Роботи кращої немає. Всі це знають?

ІІІ УЧЕНЬ «Електромонтер» У житті, щоб успіх мати, Слід професію обрати. їх багато так сьогодні, І престижні, й супермодні, Але ми поведем знову Про електрику розмову, Й постараємось не в спорі, А в простій, доступній формі Показать, переконати її значення й принади. Для людей вже стало звично Дружба з струмом електричним, Він і рухає, і гріє, І усе робити вміє, Щохвилини і щодня Нам полегшує життя . Та щоб працювати з струмом, Слід поводитись розумно, Бо з ним жарти недоречні, І до того ж небезпечні. І ВЕДУЧІЙ Бібліотека ліцею ліцею створювалась не за один день не за один день і не за один рік. Нашому ліцею вже 66 років, всі ці роки бібліотека поповнювалась книгами. Носіями інформації нашої бібліотеки є , передусім, друковані видання. Бібліотека обслуговує учнів, викладачів, майстрів В/Н, працівників ліцею. До бібліотечного фонду нашої бібліотеки входить навчальна, художня, довідкова, педагогічна, методична література. Бібліотечний фонд розміщено згідно ББК і має вільний доступ для користувачів. Фонд бібліотеки універсальний і складає 33 144 примірники : із них підручники – 7989, художня література – 10433 . технічна література – 6795, інша – 7927. змістовному розкриттю книжкового фонду допомагають постійно діючі відкриті тематичні полички «Сторінки історії», «Подвигу жити в віках», «Твої життєві дороги», «Спадщина української педагогіки», «Хай світлим буде твій день, Україно», « Ти наше диво калинове, чарівна українська мова», та інші . В бібліотеці працює два відділення – абонемент та читальний зал. Абонемент – форма індивідуального та колективного обслуговування читачів, де видаються книги на визначений термін для користування поза бібліотекою. Читальний зал – спеціально обладнане приміщення для читачів на 20 місць.

ІV УЧЕНЬ Бібліотека – море книг, Бібліотека – храм науки… Переступайте наш поріг, Беріть скарби нетлінні в руки! Вони – це згусток давнини, Вони – це всіх епох розмова, Вони прийшли із далини, Як наша виспівана мова. Тож не минайте цей поріг, Беріть скарби нетлінні в руки; Нема прекрасніших доріг, Ніж в цей вселюдський храм науки.

І ВЕДУЧИЙ З 21 липня 1966 року до листопада 2003 року бібліотекарем працювала Дроздовська Ганна Онуфріївна, яка поділиться з Вами своїми спогадами.

 ІІ ВЕДУЧИЙ Святкуючи славний ювілей 70 річчя створення профтехосвіти ми не можемо не згадати тих людей, чиї палкі, гарячі серця і душі , надзвичайна закоханість в свою справу, ще відлунюють в стінах нашого ліцею. Ідеться про наших славних ветеранів педагогічної слави: Касьян В.А. – 32 роки; Щвець Л,Ф. – 36 років; Бібік В.С. -37 років; Цегельський В.І. – 31 рік; Подвалюк В.М. – 27 років; Шевченко В.Г. – 26 років; Коровін В.Г. – 26 років. Сьогодні Вам слова щирої шани, сердечної вдячності, Ваша праця мудра і благородна, розум , серце і здоров’я впродовж усіх років нелегкої праці Ви віддавали своїм вихованцям.

V УЧЕНЬ Ваше слово – мудрість України, Ваша праця – доля трударя; Кетягом червоної калини Вам за це вклоняється земля. Посивіли Ваші скроні Від турботи про дітей, Шану праці, шану долі Віддаємо ми в цей день. Хай рясним буде суцвіття У саду, що Ви садили, Зичимо миру, довголіття, Щастя, радості і сили. Хай квітами Вам стеляться дороги – Для Вас співають щедро солов’ї, Хай щезнуть всі неспокої і тривоги, Бо Ви – святе творіння на землі! В подарунок для ветеранів звучить ця пісня Остання зупинка нашої подорожі це посвячення першокурсників у користувачі бібліотеки. Учениця ІІІ курсу Косміна Наталля звертається до учнів І курсу: Кожне житло має свій запах. Але запах житла книг ліцейної бібліотеки особливий, не з чим не порівнянний. Бібліотека – будинок де живуть книги. Чим же пахнуть книги? Тишею, старизною, часом, минулим, сьогоденням, майбутнім, історією, географією, хімією, любов’ю, ніжністю, справедливістю. Ще книги пахнуть тією травою, тими квітами, тими деревами, тим двориком де ти виріс, твоїми друзями, твоїм будинком де ти живеш. І якщо людина не забула своїх рідних і близьких людей, свою бібліотеку, свої улюблені вірші та книги, то ніколи не забуде свою Батьківщину, тому що книги пахнуть Батьківщиною, всім тим, що тобі рідне. «Нашій бібліотеці» Бажаємо ми бібліотеці Побільше гарних читачів, Бо ти для нас – це знань фортеця, В книжках твоїх спів солов’їв. Бажаємо, щоб нас навчила, Як треба книжку берегти, Завжди цвіла і не хворіла, Щоб кожен день могли прийти Й цікаву книжку прочитати. Щоб ти вітала нас завжди, Щоб була книжкам, як рідна мати, І берегла усі скарби.